Борису Чичибабiну

Доживем до весни, мій співучий, улюблений старче.
Дочекаймось тепла попри кригу навали-війни.
Ти - в небесних світах.
Але й поряд завжди, бо я бачу
Сині квіти очей твоїх, теплих крізь сніг сивини.

Твоя сонячна тінь нині вдягнута в бронь і у берці,
Аби кинути ворогу хижоголовому "Ні!"
Всі твої сто років я плекаю у вдячному серці -
Все твоє, що, з землі підіймає в знесилені дні.

За смиренні віки найжорстокіше сплачують мито
Вишиванкові янголи, мужні Украйни сини...
Кременчук твій, Чугуїв і Харків катами розбито,
Та чекають, із попелу скреснувши, квітня вони.

З Кобзаревих левад не повернуться іроди-зайди.
Лине, брате з небес до слобід
Молитовний твій спів.

До звитяги-весни проб'ємося!
"Про славу співайте,
Солов'ї запорізьких часів!"

Сергій Шелковий

9.1.23
Харків

Другие статьи в литературном дневнике:

• 25.01.2023. ***
• 18.01.2023. ***
• 15.01.2023. ***
• 14.01.2023. ***
• 12.01.2023. ***
• 09.01.2023. Борису Чичибабiну
• 07.01.2023. ***