Сховатися од долi

Сховатися од долі - не судилось.
Ударив грім - і зразу шкереберть
пішло життя. І ось ти - все, що снилось
як смертеіснування й життєсмерть-
Тож іспитуй, як золото, на пробу
коханих, рідних, друзів і дітей:
ачи підуть крізь сто своїх смертей
тобі услід? А чи твою подобу
збагнуть - бодай в передкінці життя?
Чи серцем не жахнуться од ознобу
на цих всебідах? О, коли б знаття...
Та відчайдушне пролягла дорога
несамовитих. Світ весь - на вітрах.
Ти подолала, доле, слава Богу.
На хижім вітрі щезне й ниций страх.

#ВасильCтус

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.10.2020. Дерева
• 30.10.2020. Менi зоря сiяла нинi вранцi
• 29.10.2020. Не нарiкай
• 28.10.2020. З листа до сина
• 27.10.2020. Возвелич мене, мамо
• 26.10.2020. Прощай! Василь Стус
• 24.10.2020. Цей бiль...
• 23.10.2020. Прости менi любове...
• 22.10.2020. Життя так тяжко пише мною...
• 21.10.2020. Терпи...
• 20.10.2020. Ти тут. Ти тут. Вся бiла, як свiча...
• 19.10.2020. Найтяжчий iспит
• 18.10.2020. Пiти б у лiс...
• 17.10.2020. Блажен...
• 16.10.2020. Як добре те, що смертi не боюсь я
• 15.10.2020. У цьому полi, синьому, як льон
• 10.10.2020. На колимськiм морозi
• 05.10.2020. Сховатися од долi
• 04.10.2020. Благословляю
• 03.10.2020. Холодно i волого...
• 02.10.2020. Я весь неначе виболiлий лист
• 01.10.2020. Це горе...