Перун в камуфляж...

Alex Sikorsky: литературный дневник

Перун в камуфляжі з чола витирає сажу,
Сварог у сусіднім окопі рахує блискавки.
-Тут вистачить десь на чотири години бою - каже,
- А далі мечами.. але і мечами дотиснемо.
Перун запускає у небо стрімкого сокола:
- Лети, роздивися, де потороч в землю врилася,
Під ними внизу небезпечний, рудий пісок,
Хай там і лишаються, ним з головою вкриються.
Мара наготові тримає підсумок з пращами,
Як тільки закінчиться морок - в хід піде каміння.
А поки морочить їх, водить столітніми хащами,
І групами гонить на поле із написом "міни".
Туман осідає на бороду сивого Велеса,
У засідці чутно, як стогнуть підземнії річища,
Ще трохи і тут буде гучно, спекотно і весело,
А поки в тумані лиш вовчі зіниці світяться.
А небо горить і на голови нечисті падає,
І чути в ефірі: "у нас чумовые потери!"
Всміхається тонко і шле повідомлення Лада -
"Це вам із палкою любов'ю моя артилерія!"
У небі, в землі, на воді величезними жорнами
Їх мелють на борошно й треби кладуть для врожаю,
Вони будуть вбиті, розчавлені і пережовані!
Рука, що тримає сокиру, важка і безжальна!
І буде день перший, і буде останній день спротиву,
І кожен із днів буде кращим з усіх можливих!
Просякнутий лютою вірою, кров'ю і потом,
І намертво перемотаний нашими жилами!
Старий Карачун вузлуватою злою коцюбою
По трохи тягає їх в морок смертельних навіювань..
Старий Карачун своє діло шанує і любить,
Старий Карачун мружить очі і тихо підсміюється.


@Svitlana Sivak



Другие статьи в литературном дневнике: