***

Рок Хуліган

Я не ідеал

Я не ідеал і почуття немає образи.
Слова як інтеграл. Вони вже не зворотні.
Вороги виявляться друзями, тіж вмить – навпаки.
Серце ріже ніж гострими краями.

І ти вже не радий тому,
Що тут зроблено.
І ти вже не раб того,
Що вжито.
І ти вже не раб...

Лише порожнеча. Погано.
І ти вже не та, немає сенсу
Пробачення просити. Даремно.
Бігати? У серці двері зачинені.

І ти вже не радий тому,
Що тут зроблено.
І ти вже не раб того,
Що вжито.
І ти вже не раб...

Текст пісні "Я не ідеал" (авт.)

Сиджу один

Сиджу один котрий день -я-я-я-я!
На місяць вою вночі -у-у-у-у!
Сонце плавить асфальт, а я просто течу,
Втратив знову тебе і ніяк не знайду!

Кошеня теж втекло і я знову один,
По небу пливе білий дельфін.
Ніч стала матір'ю, батьком день став,
Я ж їх сином - негідником!

Сиджу один котрий день-я-я-я-я!

Я ненавиджу жовті троянди...

Жасмин цвіте і пахне шалено.
І ти цвітеш, теж, пахнеш шалено.
Так круто, і так само нудно,
Що хмари в небесах зібралися купно.

Вони знають все про всіх,
Їм належить гидкий сміх.
Гидкий сміх - від жовтих троянд.
Від жовтих троянд - гидкий сміх.

Я ненавиджу жовті троянди.
Від них у мене по шкірі мурашки.
Я ненавиджу жовті троянди
Навіщо ж створив ти їх, Боже, о Боже!

Є, що є, не вірю в те, що буде.
Життя наше не помста, кохання їй кермує.
Смерть? То не страшно. Життя страшніше.
Страшно, дивно. Доля в руці твоєй.

Я ненавиджу жовті троянди.
Від них у мене по шкірі мурашки.
Я ненавиджу жовті троянди
Навіщо ж створив ти їх, Боже, о Боже!

Мій апокаліпсис

Глюк за кожним кроком,
Щось довести намагаюся.
У цій казці я не буду магом,
З кулаками на людей кидаюся.

Холодна заздрість,
Нудить від себе.
Підкралася, як пакість
І бісить мене!

Руки стискаються в камінь,
Мозок напружений до краю,
Страх мій включає пам'ять,
Жалості немає - я б'ю!

За Біблію братися пізно,
У автобусі один пасажир.
Музику вигадати складно,
З пляшки не вискочить джин.

Холодна заздрість,
Нудить від себе.
Підкралася, як пакість
І бісить мене!

Текст пісні "Мій Апокаліпсис" (авт.)

Була зима

Зима була такою холодною,
У печі горіли: вікна, двері та я,
Ніби й мертвий, а наче живий,
Злетів із котушок і все. Рушнув головою.

Зовні стіни - вбрали вологу і
Дах повільно сповзав униз,
Я розриваючи книги палив папір,
Зимовий оркестр грав на біс.

Не виходив, як Йося, я з кімнати,
Ламаючи меблі на дрова.
Зима була такою холодною,
Холодною такою була зима.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 21.04.2026. ***
• 15.04.2026. ***
• 11.04.2026. ***
• 02.04.2026. ***