коли війна вірші не пишуться, але перекладаються.ще одне моє кохання переклав на рідну мову
кохана,
до Ширазу тільки крок
йти, але чому так не спокійно?
нехай поштовий голуб ланцюжок
з обручкою несе на білих крилах.
любов моя,
життя таке: комусь
скарби і слава, іншому - бархани.
коли тебе і сина обійму
додому повернувшись з караваном.
усе з приїздом зміниться для нас.
та не Шираз, осінній Миколаїв,
розбуджений, похмурий, без прикрас,
при зустрічі світанком запалає.
знайду у сумці записи думок,
та граючись із сином біля хати -
ми голубів робити почнемо
щоб синю нескінченність розписати...
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.