Прокиньтесь!!!

Як мало пройдено доріг та багато завершиних розчарувань. Келихи заповнені отрутою, пропахщі димом мрії та сподівання, залишені як бездомні котики прагнення, заглядання крізь щілину своєї душі у справжню порожнечу..
Крики про допомогу, спустошені вулиці та безнадійні люди, як можуть вірити у диво ніч перед Різдвом. Ви всі особливі - такі схожі.
Вже не залишилося вашої особистості, технічної індивідуума завершенності рольових ігор, які ви граєте безкінечно, таємно, подумки не зізнаваючись навіть собі.
Немічні, невірні, неідеальні-це ми. Справді такі- справжні. Не кажіть мені про розлуку, ви зовсім нічого про неї не знаєте, як і я.
Безнадійні, закоханні. У пошуках миру, та прогресу життя. За гонками життєвого раллі, забули про спражнє існування, турботу про близьких. Ми втрачаємо час..Марнуємо на незрозумілі, тривіальні, риторичні вагання із дурними запитаннями. В цьому вся суть нас.
Любі невже все втраченно? Невже це все на , що ви здатні? Помізкуйте, взбудоражте вашу уяву, дайте нове життя вашим емоціям, будьте собою, не грайте чужих ігор. Це так ганебно...
Залиште, розірвіть, забудьте минуле.
Живіть, мрійте, творіть тепер...
01.01.14.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 23.01.2014. To be continued 1 part
• 20.01.2014. P. S.
• 02.01.2014. Прокиньтесь!!!