Рецензии на произведение «Аз Есьмъ Воздам»

Рецензия на «Аз Есьмъ Воздам» (Svyatoslav Synyavsky)

...і полетіла, крильця омочила
у водах зимних – бо зійшли сніги,
і срібне люстро вабило до себе –
: поглянь, голубко, в чорну глибочінь –
кого там бачиш? Чи себе, чи душу,
що дивиться з тамтого боку сну?
Аж оніміла –
довго видивляла
вуста повняві – та руладів слів
нечутно було – бо вода і люстро,
відчутно було –
кола по воді
творили письмена, що зрозумілі
лиш обраним.
Обрамлення ставка
очеретами пестило голубку,
і пір'ячко голубило того,
хто так мовчав – дотульно і дікливо –
з тамтого – лицьового – боку сну.

Ганна Осадко   26.03.2010 18:47     Заявить о нарушении
файно!!!

Svyatoslav Synyavsky   26.03.2010 19:14   Заявить о нарушении