Наше буття, неначе диво...

"Уже з таким ділила навпіл
і хліб, і сіль, і почуття,
моря та острови на мапі
свого мінливого життя..."
Тетяна  Левицька.



Наше БУТТЯ, неначе диво,
Веде мерщий у Майбуття,
Буває доля теж сварлива,
Щей нерозбірливе ЖИТТЯ...

Ми люди, рухаєм під Богом,
 Немов блукаючі зірки,
Свою шукаємо дорогу,
Щоби дійти нам до мети.

Буття  метеликом пархає,
Хоче дійти до висоти,
Часом характер заважає,
Щоб не на ВИ,  краще  на Ти!


Автор Геннадій  Сівак.
14  листопада  2026 року.


Рецензии