И тачанку вновь хтося сабероть!
Тилькы ля ёго вж! Аджэ ж, но одного.
А возьмы сыбэ пырыиначуй шыбчый.
Чы щэ ны яка ны нравыця трава й?
И я во ву чат! А там, дывы но, мылый
Крутыця вакол нежнынькых дывок?
Так я счас ёго быстро втихомиру!
Шоб но був ля ног, яко гындэ пёс.
Осынь замыло. Лито ны поспило.
Ныц ныдэ ны корч лысця ны й на лоб ж.
И а хто грыбётц на оборы з мылым?
А? так это той, шо ля мни в сапог…насцяв?
Ношкы в нас – огов! А в сэрцы ножык гострый:
Ты ля мни герой видикы но зном?
Так я, мо, та Козк, шо ны вам з дебильных.
Я пойду ось с Кольк дэсь на катерок!
https://www.youtube.com/shorts/DPW_Zel4Dbc
О тут гонды во шэ в нас шмат дывок з Огов ж.
Песня на стихи нашых Кобзаров
Свидетельство о публикации №126111400546