Осенний дождь

Осінній дощ чомусь
Так сумом огортає
І темні хмари весь
Закрили небосхил
Мелодія журлива
Мою душу обіймає
Тихо бринить собі
Наче  немає сил

Потужній  вітер
Грізно завиває
Усім доказує, що
Найсильніший він
То підіймає листя
То униз жбурляє
І  ніжності зовсім
Немає наче в нім

Стрімко вода збігає
Вниз  по тротуару
Й дзвенить, наче
Вона гірська ріка
Шумить  довкола
Усе грізно завиває
Ніби природа лиш
Одна потужна і жива

Люди біжать усі
Під парасольками
Чомусь зігнувшись
Тікає кожен в свій
Затишний рідний дім
Щоб там сховатись
Щоб у нім  зігрітись
Просто спочити в нім

Та туга душу в край
Рідний відносить
Де теж гримить
Та у вогні палає все
І люди теж біжать
Та не в свої домівки
В підвали й укриття
Хай Бог їх збереже!

***
Чому всі стали злі
Та грізні як стихії?
Чи може навпаки?
Грізні стихії стали
Дзеркалом людей
Що полюбили зло,
Забули про Месію
Щоб повернутись
Назавжди додому
В той далекий,
Всім відомий
Милий Рай…
VG


Рецензии