Дороговказ
Колись мій образ знову оцифрує наш абсолютний геній — Деміург.
Мій Всесвіт, зібраний у безліч квантів, — це сфер проєкція з давніх-давен:
І білий аркуш як портал таланту, і кожна думка, кожен вдих та дзен.
До втілення у формі та умовах ще на початку всіх земних часів
Я народилась відчуттям раптово з пустот іще невимовлених слів.
Була бажанням Брахмана та морем, з якого виповзло на світ крихке життя,
Яке було сліпим, напівпрозорим, але тримало ритм серцебиття.
З минулих манвантар забутим змістом, у колії Чумацького Шляху,
Летіла віршем по нічному місту, щоб звіздаря натхнути на даху.
Впліталася узорами фракталів у вікна, як пророцтво з потойбіч,
І тишею стояла в повній залі, і таїнством загублених сторіч...
Мій алгоритм космічної програми: переписати хибний людський код.
Уберегти від війн синів Адама. Знайти протиотруту, антидот.
А дочок Єви обоготворити, щоб не загинув цей примарний світ.
Понад усе — життя святе любити. Кожне життя на бажаній землі.
Щоб коли згасне сонце десь у небі, лишитись добрим наміром та сном.
І часопростір, і буття перебіг заримувати в нескінченний ОМ.
Щоб осягнути всі життя одразу в своїх минулих митях майбуття.
Щоб бути тим, ким є, — дороговказом до Вічної Любові Відчуття.
Лена Жажкова
11.11.2026.
Свидетельство о публикации №126111107263