Знову сонце сідає у хмари,
Теплий вітер гойдає кущі…
Чую голос твоєї гітари,
Бачу очі твої неземні.
Струмінь музики плине до серця,
Впали перші краплини дощу…
А душа, як дитина, сміється,
Наче вперше зустріла весну.
Зовсім поруч Арес та Ірида
Споглядають криваві бої…
Як росте день за днем піраміда
З тіл людей, що жили як брати.
Гіркоту цих подій не забути,
Але хвиля кохання несе…
Її сила сильніша за смуток,
І від смерті життя збереже.
Київ
***
© Copyright: Наталия Рудченко, 2026
Свидетельство о публикации №126111107202
Свидетельство о публикации №126111107202
Рецензии