В старому лиси на узлисси
Стоїть хатиночка стара.
Така маленька і самотня,
Але колись в ній сім’я жила.
В ній жив лісник з сім’єю
І завжди гордився нею
Тому, що вона працьовитою була
І хатинка завжди доглянутою була.
Та життя таке примхливе
І буває часом не таке щасливе
Як нам би хотілось всім
І буває так що немає щастя зовсім.
Роз’їхалися діти по світу
Навіть забували посилати батькам привіти.
Отак і жили старенькі одні
В лісовій хижці самі.
Лише пташки та звірі
Часто провідували стареньких
Тому, що звикли до них за їх доброту
І за щирість ,і ласку просту.
А діти зрозуміли свої помилки
І забрали батьків своїх стареньких.
Мабуть згадали як вони їх
Пестили, коли були маленькі.
10.11.2026
Свидетельство о публикации №126110904455