Ти - моя горда тиша

Мій любий сину…

Колись я знала про тебе майже все-
за поглядом, жестом, тихим зітханням.

Мені здавалося, що життя  це довга розмова,
у якій я знаю початок і кожне слово.

Та час змінював звичні ролі,
і ти вирушав у свою невідомість.

Тепер я часом не знаю твоїх думок,
але саме це в тобі я люблю.

Ти не зобов’язаний іти слідами,
які я для тебе берегла.

Я не можу вказати тобі шлях
та й не стала б, якби могла.

Ти - моя горда тиша,
якій не потрібні слова.

Ти - це ти. І іншого такого
на цій землі більше немає.

І хай між нами не всі слова
знаходять дорогу й потрібну відповідь,

я рада колись побачити тебе
таким, яким став.

І іншого такого
на цій землі більше немає.

Я не знаю, про що ти мовчиш іноді,
які питання залишив без відповіді.

У кожного віку є своя висота,
з якої інакше видно наше життя.

І мені не потрібні твої пояснення,
не потрібен звіт про кожне рішення.

Мені дорого знати, що ти можеш іти,
не озираючись на моє схвалення.

Я не мірятиму твій шлях
ні власними надіями, ні минулим.

Є те, чого не можна передати у спадок:
уміння бути собою.

Це дорожче.

Ти - моя горда тиша,
якій не потрібні слова.

Ти - це ти. І іншого такого
на цій землі більше немає.

І хай між нами не всі слова
знаходять дорогу й потрібну відповідь,

я рада колись побачити тебе
таким, яким став.

І іншого такого
на цій землі більше немає.

Колись я називала тебе колоском…

Ти виріс не в те, що я бачила в ньому,
а в те, що ще не знало назви.

І, можливо, саме в цьому й полягає материнство —

не знати наперед, ким ти станеш зрештою,

а одного дня зустріти чоловіка
і з гордістю відвести йому місце у своєму житті.

Ти - моя горда тиша,
якій не потрібні слова.

Ти - це ти. І іншого такого
на цій землі більше немає.

Я рада колись побачити тебе
таким, яким став.

І іншого такого
на цій землі більше немає.

Ти - це ти.

Не моє вчорашнє,
не обіцянка завтрашнього.

Ти - ціле життя.

І я щаслива,
що одного дня
це життя почалося.

.
римма
.

https://www.youtube.com/watch?v=TfzLYzvnhfg