При мно знов писати про кохання...
Такі вірші приходять у ві сні,
Але втікають з голови бажання,
Все завдякі цій проклятій війні...
На фронтах гинуть хлопці, та дівчата,
Та сльози проливають небеса,
Для чого ж народились молодята?
Наша надія, мрія, та краса.
Куди ведуть політики сьогодні,
Вже може й повилазило у них...
Хоч незбагненні всі шляхи Господні,
Що стає більше мертвих, ніж живих...
Я вірю Бог всіх винних покарає,
Та всеж закінчиться ця проклята війна,
Планета не живе, а доживає,
Страждає як і ми тепер вона...
Так хочеться писати про кохання,
Та приде знову цей приємний час,
Замість боїв спортивні йшли змагання,
Любов серця єднала водночас.
Автор Геннадій Сівак.
6 листопада 2026 року.
Свидетельство о публикации №126110603888