То біль, то радість, маємо в житті
І почуття, непізнані ніколи!
Жагу к життю я мушу зберегти,
Щоби добро світилося навколо.
Я не забуду рідне джерело.
Будинок батьківський, березу біля двору,
І наше мальовничої село,
Джерельце та струмок, та воду в них прозору.
Не скошених лугів ранковий аромат,
І погляд батька, лагідний й суворий,
Світанок кольоровий, яблуневий сад,
Безмежність золотих ланів простори.
Слова любові, ті що сказані мені.
І вир твоїх закоханих очей.
І ніжність, від якої я так шаленів,
І нескінченність зоряних ночей.
А пам'ять повертає нас назад.
Побачення до самого світанку.
Чумацький шлях дарує зорепад.
І поцілунки з вечора до ранку.
А пам ять поверта нас назад
© Copyright: Валентин Брилев, 2026
Свидетельство о публикации №126110407273
Свидетельство о публикации №126110407273
Рецензии