Стрибає дощик у провулках,
Немовби в нього дефіле.
А скільки радості у звуках!
Та тільки є одне “але”.
Бентежить смуток тротуарів,
Хвилює листя в калюжках,
І клен без листя аж постарів,
Темніє рано на стежках.
І парк задумався про літо,
Про чарівливий спів пташок,
Здається, журиться все місто,
Печаллю тягне від хмарок.
Спішать додому перехожі,
Там тихий вечір, кава, чай…
Немовби в теплі дні погожі,
Радій життю, відпочивай…
Бешкетник-дощ страждав не дуже,
Пишався гамором краплин,
Стрибав щомиті дужче, дужче,
У калюжках лишав крапки…
Бешкетник-дощ
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126110400211
Свидетельство о публикации №126110400211
Рецензии