Ну, ось і все, рішилось все так просто,
Ти з ним пішла, лишився я один.
В пораненому серці стало пусто,
Стелився смуток у повітрі, наче дим.
Навіщо так?
Інакше б мало бути -
Зі мной би по життю ти вік пройшла.
Страждаю і не можу я збагнути,
Чим краще він? Що в ньому ти знайшла?
Дай трохи часу- може я забуду,
Може збагну, за що ти розлюбила.
У наших почуттів не було бруду.
Мені ти ніжні спогади лишила.
***
© Copyright: Лариса Булацескул, 2026
Свидетельство о публикации №126110200415
Свидетельство о публикации №126110200415
Рецензии