П1сня. Ти на Михайля народився
Твій голос, знов до мене лине.
Він щось сакральне в серці ворушить,
- І Юність ожива на хвилину.
У шкільні роки цвіла весна,
І світили зорі нам над світом.
Та юність нам дарована одна,
Що живе в Душі незгасним світлом.
Розлетілись долі, як птахи,
Кожен власну стежку обирає.
Та крізь роки, відстані, шляхи
Світло юності не згасає.
Спасибі тобі за світло весни,
Що силу дало і натхнення.
За спогади і недомріяні сни,
Що стали в піснях одкровенням.
Та Життя навчило не здаватись,
Здобувати мудрість добротою.
Навчило в вірі, - підійматись,
- І Жити у серці з любов'ю.
Тебе усі в класі поважали,
Із тобою хлопці всі дружили.
Роки минали, - пролітали,
Та дружбу в серці сохранили.
Тай досі зв'язок не згасає,
Хоч долі різні , хоч різні шляхи.
Та юність знов усіх об'єднає
І стали ще ближчими всі ми.
І твоє народження співпало
З Михайлям по старим канонам.
Я просто класу нагадала,
Щоб святкувать по всім законам.
Бажаємо радості і щастя,
Здоров'я, сімейного тепла.
Хай Бог тебе оберігає
На многії і благії літа.
Свидетельство о публикации №126110108470