Квiтневий час

Я  слухаю квітневий час,
Весна між нами розіллється, 
І намалює аквареллю нас
І світ промінню посміхнеться

Та синевою у цю ж мить
Обійме землю, мов кохану, 
І серце знову защемить,
Зціливши давню, сіру рану.

І розіллється теплота
По жилах втомленої ночі, 
Вся та зимова самота
Піде, заплющуючи очі.

Прокинеться від сну земля,
Умита теплими дощами,
Нам зацвітуть старі поля
Новими, світлими житами.

Забудеться зимовий сум,
Розвіє вітер хмари сірі,
І крізь увесь весняний шум
Ми знов повернемо у мрії

Де кожен промінь -- це краса,
Де кожен подих -- наче диво,
Тож посміхнуться небеса...
Тим, хто чекав на це щасливо.

Зашепче листячко зелене,
Прокинеться від сну трава,
І вітер принесе до мене
Твої омріяні слова...

Пташиний спів розвіє втому,
Розтане крига у душі,
І ми повернемось додому,
Де пишуться нові вірші.

Злетить угору синій птах,
Крилом торкнеться небокраю,
Знов зацвіте в твоїх очах
Все те, про що я так благаю.

    Л. Дідусенко.  31.10 2026р.


Рецензии