Бездушні мертві міста!
Лиш вітер гірко завиває!
Розбиті вулиці й серця,
Тепер там тільки порожнеча лунає!
Лежать зруйновані домівки
В них полягли незрілі мрії.
По них стріляють з гвинтівки!
Невже нема ніякої надії?!
А на колінах Старенька
Не розуміє цей світ!
Вона припала до земельки,
Бо доїда останній хліб!
І запах крові у повітрі -
Відлуння нещодавних битв!
А хтось шукає своїх рідних
З надією ще раз відчути їх серцевий ритм!!!
Я витру сльози з лиця
Напевно я не сміливець!
Та вірю у Святого Отця!
Він бачить хто злочинець!
Зруйнованi мрii
© Copyright: Светлана Осмоловская, 2026
Свидетельство о публикации №126103107640
Свидетельство о публикации №126103107640
Рецензии