***
Так дивно, неждано й доволі незвично.
Зустрілись вони на калиновім мості
І то було, досить-таки, романтично.
Довкола якась таємничість літала…
Сміялись і пили з корицею каву,
Вона дзвінко й весело щось щебетала,
Йому поправляючи чуб кучерявий
А він закладав жовте листя в волосся-
Ій так до блакитних очей пасувало!
Тепло дарував, а вона зовсім боса
Іспанський flamenco йому танцювала…
А ввечері холод, таки невблаганно
Задмухав, ще сонечком землю нагріту:
«Вже час тобі, Веснонько, юная Панно,
У пОру свою календарну летіти…»
…Такі от історії є у природи,
Красиві і геть загадково-казкові ..
Та в пам;ять про цю неймовірну пригоду
В саду залишилася гілка бузкова…
Свидетельство о публикации №126103101085