Нульова Точка

Я не можу забути твого імені звук
Хоч давно вже не тягне до тебе а ні крок , а ні рух.
По уламках збираю себе в тишині
Та колишнього «нас» не знайти вже мені.
Я вертаюсь туди - де немає тебе
Де мовчання крізь стіни - мов крига повзе.
Де лунає у стінах знайомий твій сміх
Та тепер він чужий , як і спогад про них.
Ми згораєм з тобою , згораємо вщент
Не лишивши по собі ні слів , ні легенд.
Наші фото згорають , і попіл летить
Наче й не було нас на світі в ту мить.
Я тримаю фото твоє у руках
Та любов не вертається в згаслих очах.
Я дивлюся на нас , і спокійно мені
Тільки дивно: чужими стали ми вмить.
Я пішов , і назад не шукаю доріг
Не вертаюсь туди , де наш світ занеміг.
Не чекаю дзвінка , не шукаю причин,»
Бо давно вже немає нас двох - є тільки лиш тінь.
І нікого немає на місці твоїм
Та не кличу нікого у спустошений дім.
Не тримаю образ , не шукаю вини
Просто наші дороги врозтіч розійшлися.
І мабуть , найсумніше - не біль , не жалі
Не безсонні світанки в холодній імлі.
А що ти вже минуле , і я відпустив
Та нікого на місце твоє не впустив.
І нехай наші фото згорять до золи
Наче ми одне одного й не берегли.
Я тебе не люблю - це вже правда проста
Та душа не шукає нового тепла.
Не шукаю заміну , не кличу нікого
Не чекаю на зустріч , не прагну нічого.
Я пішов від «нас двох» , і назад не вернусь
Та до когось нового поки не тягнусь.