Кайфую

 

Як гарно! Дощ іде, а я кайфую!
П’ю каву з круасанами в кафе,
Радію, насолоджуюсь, смакую,
Дивлюсь, як листя пада золоте.

Від дотиків мого м’якого шарфа
Так затишно і тепло на душі.
І вітер за вікном звучить, як арфа,
І краплі утішають дощові.

Дерева і кущі – у позолоті,
Здається, сонце в парку розлилось.
Душа моя, немовби у польоті,
Захоплення їй теж передалось.

В моїй уяві – вже нові сюжети,
Мелодії нові, нові слова,
Збираю листя і роблю букети,
Радію, що існую, що жива!

Спішу до парку, дихаю і мрію,
Милуюсь небом, барвами, струмком…
І вірю вже, що всі ідеї втілю,
Що всі жадання – дійсність, не фантом!..


Рецензии