Стихають знову за вікном цикади
Й могутній клен оголює свій «торс»,
Знімає з себе літні всі принади,
З калини й глоду допиває морс.
Чергова осінь знов дарує смуток
(Його й і так достатньо навкруги )
До паспорту усім нам ще й «прибуток»
І вже не за горами знов сніги…
Хоч кольору немало ще довкола
Й теплА доволі в ці жовтневі дні,
Та листопад роздягне все догола…
Хіба це справедливо в холод?!.. Ні…
Збираються ключами дикі гуси,
Летять собі шукати теплі сни,
А я на них в задумі подивлюся
Й чекатиму, вже від тепер, весни…
Чергова осiнь
© Copyright: Шморон Наталия, 2026
Свидетельство о публикации №126102800718
Свидетельство о публикации №126102800718
Рецензии