Відірвані листи не приладнати скотчем.
Як той вдовець — без сліз — бідкується фонтан.
Щоденно день стає на мить одну коротшим,
і висить в тамбурі безвиході стоп-кран.
На оксамиті трав ростуть червоні звіти,
останні краплі рос на сонці мерехтять.
Як просто тут ущент, упень зніяковіти,
коли лягає при;тьма божа благодать.
Вже згодом листопад вербу оголить ревно.
Покоїться ганьба на звалищі Міке;н.
Куди впаде зерно, там виросте, напевно,
чи стогін нарікань, чи ласка кантиле;н.
Всьому своя ціна, дешевше інших мандри
поета уві сні — коли кругом війна —
в осінній квіт троянд, у сповіді Касса;ндри
за неохопність чар дівочого стегна.
про Кассандру та ущент
© Copyright: Цветков Александр, 2026
Свидетельство о публикации №126102803014
Свидетельство о публикации №126102803014
Рецензии