Не поспішай, передихни мій друг.
Поглянь назад, на всі минулі роки.
Біжать вони, та миготять навкруг.
В них відбиваються с тобою наші кроки.
Ти пам'ятаєш нашу першу мить ?
Слова кохання, сказані душею?
Ти завжди поруч і нехай час мчить.
Ти назавжди залишися моєю.
Шляхи, що пройдені, були так нелегкі.
Тайга дрімуча, заморожені бараки,
Пустель такі пекучії піски,
Навчання без кінця, нічні важкі атаки.
Ми труднощі пройшли, і не ослаб наш дух.
Кохання зберігали, як зіницю ока.
Любов не змерзла від життєвих завірюх,
Яким б не були вони жорстокі.
І невідомо скільки ще нам йти.
Які попереду нас труднощі чекають .
Свої образи, що до мене, відпусти.
Вони в дорозі нашій дуже заважають!
Коханню нашому вже 55
© Copyright: Валентин Брилев, 2026
Свидетельство о публикации №126102802251
Свидетельство о публикации №126102802251
Рецензии