Щоб сумніви з душі своєї змити,
Потрібен час, навчитись знову жити.
Змінити погляд — не лише й на людей,
А й на оскал нав'язаних ідей.
В буденному потоці середовища,
Потрібно мати вільне місце сховища.
Де мовчки зачиняються затвори,
І випаровуються зайві всі розмови.
Та віч-на-віч на самоті з думками,
Ми віднайдемо чистий спокій з вами.
Чай питимем, гортати нові книги,
Не чуючи чужі, людські інтриги.
Бо тільки так ми серцем відпочинем,
Коли у власну глушину поринем.
Подалі від брудного цього світу,
Щоб вільну думку відпустити в світло.
Вслухаючись у музику зірок,
Подалі від людських дурних сварок.
Де тільки ви і ваша власна совість
Життєву переписуєте повість.
Ми з вами архiтектори душi
© Copyright: Тяглый Игорь, 2026
Свидетельство о публикации №126102706807
Свидетельство о публикации №126102706807
Рецензии