Людський, безглуздий маскарад,
Чужих ідей сліпе затміння.
Дивлюсь крізь пальці на розклад,
Як в крижане вікно сумління.
Для них життя — як тяжкий рок,
У душах прикрощі з каміння.
В серцях — по тисячі голок,
Та поступове омертвіння.
Вони ідуть у небуття,
Безслідно танучи в тумані.
Імітувавши рух життя
На дні суспільної омани.
Забули мову живих слів,
Зміняли сповідь на вистави.
Серед фальшивих королів
Вони шукають краплю слави.
Суспiльний маскарад
© Copyright: Тяглый Игорь, 2026
Свидетельство о публикации №126102706734
Свидетельство о публикации №126102706734
Рецензии