Що не сум — нове чуття,
Що ламає долю.
Всі гіркі жалі життя
Дихають крізь волю.
Де кохання — там обман,
Зрада замість щастя.
Змив розлуки ураган
Світло із багаття.
Соловейко мій замовк,
Не співа пісні.
В степу висох вже струмок,
На душі — дощі.
Та запізно вже іти
Зараз на побачення.
Немає вже чому цвісти,
Прикро… все утрачено.
На душi iдуть дощi
© Copyright: Тяглый Игорь, 2026
Свидетельство о публикации №126102706703
Свидетельство о публикации №126102706703
Рецензии