Листопад приміряє престол
Ну що ж, і Жовтня вже пройшла пора,
Він так тримав фасон та вихвалявся.
Такого розписного полотна
Не бачив світ і радо розважався.
Тепер спішить зустріти Листопад,
Стерно всевладдя передати брату.
Доволі скромний має вже наряд,
Та все ж не втратив ще свого азарту.
Вже приміряє Листопад престол,
Хоча якийсь сутулий, блідолиций,
Немовби тільки випив валідол,
На вид вродливий, та на скронях сивий.
А Жовтень віддає привітно плащ:
Прогноз погоди обіцяє мряку.
Вітри холодні вже несуться вскач,
Та й у дощі не всидіти у фраку.
Посиплеться, як сіль на рани, сніг,
Відчує біль їдкий опале листя,
Одягне шапку навіть сіна стіг,
Коли нагряне враз Зима-цариця.
Прощаються брати… Таке життя…
Усе в цім світі має свій відтинок…
Не буде у минуле вороття,
Не має у вчорашній день стежинок…
Листопад примiряe престол
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126102606359
Свидетельство о публикации №126102606359
Рецензии