Зникає тепло
Падає листя, кружляє в повітрі,
Вітер співає пісні,
Змішує барви в осінній палітрі,
Жовті, червоні, срібні…
Повзають хмари по небу ліниво,
Землю вкриває туман,
Осінь на лаві сидить мовчазливо,
Звабний вдихає дурман.
Дивиться сонце привітно крізь хмари,
Все до вподоби йому:
Парки, алеї, стежки і бульвари,
Поле – у магії сну.
Вогнищем пахнуть відкриті поляни,
Дихають сіном токи.
Падають с тріском дозрілі каштани,
Ніби рахують роки.
Скрізь павутиння заманює звоєм,
Грона калини горять,
День зустрічає духмяним настоєм,
Запахи тліну п'янять.
Тепла погода зникає повільно,
Вітер холодний, як тать,
Осінь сприймає всі зміни покірно,
Втомлені плечі тремтять…
Зникаe тепло
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126102501643
Свидетельство о публикации №126102501643
Рецензии