Начаруй мені осінь
чудесних чудес та побільше!
Я вмикати їх буду,
щоб морок украдливий зник.
Я збиратиму пломінь,
щоб стало у серці світліше,
Прожену і простуду,
і стримаю болісний крик.
Начаруй мені правду
про вічні мої хвилювання
І прогнози урочі*
У гімнах порі золотій…
Я зберу у гірлянду
Загублені миті кохання,
У безрадісні ночі
Хай сяють вогнями надій.
Начаруй мені вдачу*,
сяйливі чуття рівноваги,
Фантастичні пригоди,
життя без тривог і війни.
Я, звичайно, віддячу,
не буду жаліти наснаги
І у миті незгоди
Барвисті звиватиму сни…
*Урочий – чудовий, прекрасний.
*Вдача – характер.
Начаруй
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126102501628
Свидетельство о публикации №126102501628
Рецензии