Кружево осени

Мереживо осені: жовте й багряне,
Трава зеленіє і айстра цвіте...
Так, знаю, що скоро все швидко зів'яне,
Лиш Сонце не зрадить мені золоте.
І Місяць залИшиться, зорі з ночами,
Що сповнені дум й безкінечних тривог,
Коханий, мій любий з блакиті очами,
І сутній цей світ, що ім'я має "БОГ".
Так, знаю, що часу мені все ж бракує,
Так, знаю, що Вічність - нажаль, не моє.
Я кожную мить - наче в серці рахую,
Життя проживаючи власне своє...
Знов ранок настав... День жовтневий прозорий
Вже скоро почнеться із безліччю справ.
Життя - це не річка, життя - наче море,
Де долі у хвилях пливе пароплав...
Так гарно навколо! І слів підібрати
Не зможу ніяк  - змалювати життя,
Всі фарби Землі, надбання... та і втрати,
Минуле, сьогодняшнє, ще й майбуття...
Так, знаю, що скоро все швидко зів'яне,
Трава, там на двОрі, де айстра цвіте.
Мереживо осені жовте й багряне.
Та Сонце не зрадить мені золоте...
Я кожную мить - наче в серці рахую,
Життя проживаючи власне своє...