Про музику

Люблю немов повітря і росу
і без акордів жити вже не можу,
я про чарівність голосів красу,
княгиню співу-музики вельможу.

Вона веде в незвідані світи,
де кожна нота,то яскравий злет,
не страшно з нею с утінках іти,
бо кожен трек-душевний амулет.

Приходить муза тихо уві сні
торкеться клавіш спокоєм блаженним,
і розіллються звуками пісні,
які здавались маренням шаленним.

Гармонія-це серця Божий дар,
що без лібертодуші відкриває,
захопливий лікуючий нектар,
що милозвуччям душі зігріває.

Вона панує в шумі диких трав,
у краплях зливи,у зітханні вітру,
хто в дивний світ мелодії пірнав-
той долі перепише всю палітру.

Тримає муза всесвіту ключі,
лікує рани,підіймає з праху,
вона,як свічка,що горить вночі
і крила тих,хто втомлений від страху.

У струнах арфи,в гуркоті трембіт
дарує муза спокій і тривогу,
обійме звуком цей шаленний світ
і вкаже серцю істини дорогу.

жовтень 2026
О.Чубенко-Карпусь.