Мама при дорозі діток виглядає
голову покрила інеєм печаль,
вдалечінь рідненька з сумом поглядає
і її серденько огортає жаль.
Знов стоїть матуся на своїм подвір'ї
розгорнула крила над селом гроза,
у селі моєму,в ріднім Білозір'ї
і бринить у неньки на очах сльоза.
Бережіть у серці рідну землю,діти,
і не забувайте рідний отчий край,
де навчались вперше по землі ходити,
адже це земний наш,неповторний Рай.
Не забудьте край свій,рідну отчу хату,
повертайтесь в дім свій,як в гніздо орел,
де на вас чекають завжди батько й мати,
повертайтесь діти,до життя джерел.
Верніться додому,діти-соколята,
знов шукає серце стежку вдалині
виплакала очі посивіла мати,
бо зав'язли діти десь на чужині.
У осіннім небі журавлі курличуть,
де понад хатами стежка пролягла,
чуєте?-додому Білозір'я кличе,
повертайтесь,діти,до свого села.
жовтень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Мама на подв р д ток вигляда
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126102104082
Свидетельство о публикации №126102104082
Рецензии