Скажи, мiй Ангеле

Чи можна жити просто й легко
І серцем відчувати бриз?
Скажи, мій Ангеле, тихенько,
Шепни на вушко свій вердикт!


Чи можна тихо пити каву,
Пекти рум'яні пиріжки,
Від смутку не втрачати драйву,
Не знати горя і війни?


Піддавшись стану ейфорії,
Приймати долі попурі,
Плести мереживні надії
На рівновагу у душі.


Листи писати, розмовляти,
Вдихати запахи грибні,
Альбоми спогадів гортати,
Пливти бездумно у човні…


Піднявшись думкою у Всесвіт,
Знайти космічні сокирки,
Відчути кайфування в серці
Від неземної новизни.


Любити, вірити у гномів,
В казки, легенди, у добро,
У вічне щастя без фантомів…
Чи можна жити так?.. Алло!...


Рецензии