Зорепад
В вечiрних росах спалахи його.
Срiблястими перлинами заграло
Життеве поле , щастя мойого:
Iду я босонiж по чистих росах,
Збираю срiбло прожитих рокiв
I, як в дитинствi, я пливу у мрiях
I, як в дитинствi, думаю про них.
Свидетельство о публикации №126101902973