Дивилась зранку у вікно...
А за вікном, за полем місто...
Над ним вже сонечко зійшло,
Дерева вкриті жовтим листям...
На місто гарне я дивилась...
В якому майже пів життя пройшло...
Та все так швидко пролетіло,
Неначе вчора це було..
Там були друзі і робота залишилась,
Тепер у кожного своє життя...
Лобунка на горі, куди спішила,
Тепер дивилась я на неї із вікна..
Там сум і радощі перепліталося...
Всього було...є що згадати...
Та тільки з часом все миналося...
Приємну мить залишивши назавжди ..
Неначе вчора літо панувало...
Так не хотілось його відпускати..
Теплом своїм всю душу зігрівало...
Залишив спогадів мені немало...
На пенсії життя друге вирує...
І наче клопотів не мало, ніж тоді...
До серця пригортаю те, що так милує...
Думки мої з роками вже не ті...
Думки вже не тi...
© Copyright: Людмила Савицкая 2, 2026
Свидетельство о публикации №126101803366
Свидетельство о публикации №126101803366
Рецензии