Свiт руйнуeться

Світ руйнується


Руйнується без вибухів мій світ,
Зникає віра і лягають тіні.
Тривога у душі, немов граніт,
Усі думки безрадісні й невтішні.


Здається, що земля іде з-під ніг,
Пригнічує мовчання, наче камінь,
У світі так багато є доріг,
Чому ж моя так схожа на цунамі?


А доля невблаганна без кінця!
Невже їй незнайома дум жаровня?,
Чому вона не має співчуття?
В моєму світі я, як перст, самотня.


Образа тягне вниз, як гріх тяжкий,
І морок смутку застилає очі.
Моє життя, немовби лід тонкий,
А навкруги то глушина, то корчі.


Я бачу, як руйнується мій світ,
Зникають мрії, задуми, жадання…
Лиш серце відчуває позивні
І тут же завмирає від страждання…


Рецензии