В час дощів, плащів і кави,
Парасольок і журби
Пахнуть тліном мокрі трави,
Смутком тягне від верби.
Бродять в сутінках вечірніх
Елегійні почуття –
Звичний час для днів осінніх,
Та не звичний для життя.
Осінь – безліч мрій, емоцій,
Брак затишного тепла,
Сум-печаль – на кожнім кроці,
Самотини відчуття.
В пишних писаних лівреях
Сум вколисують дуби…
На газонах і алеях –
Золотяться килими.
Наче друзі віртуальні,
Листя в’ються золоті,
Почуття сентиментальні
Прокидаються в душі…
Сентиментальнiсть
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126101603896
Свидетельство о публикации №126101603896
Рецензии