Думками знову лину до села
проте тримає у обіймах місто,
калина,що весною так цвіла
заквітчана у шати із намиста.
Туманиться від сліз,в очах троїть
зітхає хата вкрита дивиною,
калинонька заозером стоїть
і подумки печалиться за мною.
Сумує кущ калини під вікном
у матінки моєї на подвір'ї,
де тиша оповита мирним сном
заозером,у ріднім Білозір'ї.
Осіння ніч накрила хату сном,
де тоне сад у сизому тумані,
сумує кущ калини п,ід вікном
похнюпивши пучки свої багряні.
Поставлю мабуть крапку у вірші,
вже й осені зів'яли пізні квіти,
лиш тихий біль торкається душі
і грона ягід рве оінній вітер.
жовтень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Суму кущ калини пд вкном
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126101504054
Свидетельство о публикации №126101504054
Рецензии