Життя людське, на жаль, таке складне,
Та все ж воно прекрасне і жадане,
Так хочеться, щоб небо осяйне
Завжди було погідне, не фатальне.
Так хочеться не знати болю втрат
Щасливою уранці прокидатись,
Не відчувати ні бентежний страх,
Ні від думок навислих відбиватись.
Втішатися сюжетом мелодрам,
Озерами, річками і морями,
Радіти сонцю, вітру і дощам,
І місяцю, що стереже ночами.
Так хочеться впиватися теплом
Простого привітання чи прощання,
Листати в тиші спогадів альбом
І згадувати миті спілкування.
Вітати гойний штиль і дужий шторм,
І вечір марень, і нічні химери,
Насичуватись зоряним зерном,
Долати несподівані бар’єри.
Пливти назустріч сонцю у човні,
Черпати ліру у зітханнях вітру,
Ніколи не губитися в пітьмі,
У час незгоди не втрачати віру!..
Вiдчувати штиль i шторм
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126101301655
Свидетельство о публикации №126101301655
Рецензии