В цьому парку осінньому немає тривоги…
Тільки шурхіт листя та теплі промінчики сонця…
І на думку спадає: як нам життя змінило вимоги…
Як стало важливо те, що не купити за будь-які кошти…
Стала безцінною тиша, що зараз мене обіймає…
А поруч всі такі красиві, хоч різного віку люди…
Молю небеса: хай спокій та тиша тривають
Якнайдовше, бо війна в нашій країні всюди…
Нехай буде тепло ще — якнайдовше…
Бо мирна зимова казка — вже давно не мирна й не казка…
Я хочу спостерігати ще безліч років за цим світом,
Щоб написати ще збірку віршів про життя та щастя…
А ще хочу кожну ніч засинати в обіймах коханого…
Не рахувати години розлучення довгі…
Піду пройдуся по листю пожовклому духмяному…
Бо в цьому парку осінньому немає тривоги…
(Ніка)
Вересень 2026
В цьому парку осiнньому немае тривоги
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2026
Свидетельство о публикации №126101107437
Свидетельство о публикации №126101107437
Рецензии