Я не люблю
Життя будую з тріщин і вогню.
Ненавиджу зухвалість і недбалість
І з лінню без кінця веду борню.
Моя стихія – ліра в мить натхнення!
Поезія – і хоббі, і життя.
Мій вільний час – мікроскопічне зерня,
Що спогадом приводить в сум’яття.
Я не люблю прокляття і обряди,
Бездушне серце бачу без пенсне
І не терплю брудні слова неправди,
Вони для мене, як бридке амбре.
Я зазвичай в душі плекаю світло,
Та часом йду крізь бурі напролом,
Коли біда покаже раптом ікло
Або згинає вдвоє вітролом.
Дивлюся з сумом, як горять надії,
Здригаюсь від жорстокості в очах.
Знаходжу втіху в творчій ейфорії,
Хоча і йду по зболених стежках…
Свидетельство о публикации №126101008434