Життя стане дивом

Ранок, немовби маленька дитина,
Чистий, беззахисний, сповнений сил.
В серці його доброти є перлина
І відчуття опромінених крил.


Ранок – безгрішна природи усмішка,
Ніжні обійми – це сонячний день,
Вечір – цілунок, надії горіння,
Ніч – унікальна хвилина натхнень.


Щоб заясніла усмішка весною,
Сонечком вийшла з безрадісних хмар,
Треба всі миті прожити з любов’ю,
Час прозаїчний змінити на чар,


Ніжність обернеться сильним вітрилом,
Променем блисне в космічній пітьмі.
І не щоденням, справжнісіньким дивом
Стане життя навіть в миті скрутні.


Рецензии