Як хочеться заозером гайнути
з'явившись у осінній тихій млі,
дитинства пригадати всі маршрути
йдучи на поклик рідної землі.
Як хочеться втекти лишивши трасу,
згадати краєвидів оксамит,
блукати рідколіссям із капкасу,
смакуючи відтінків колорит.
Так манить шурхіт листя під ногами
і ароматні запахи грибів,
кортить ввібрати лісу ніжні гами,
де тихий шепіт глиці і дубів.
Як хочеться посидіти у тиші,
шукає самоту душа моя,
де вітер дуба жолуді колише,
неподалік обійстя Довбая.
Десь потонути мрію в безгомінні,
помандрувавши,аж до Мурашів,
щоб розчинитись в сонячнім промінні
для написання Вам своїх віршів.
жовтень 2026
О.Чубенко-Карпусь
Як хочеться заозером гайнути
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126101003981
Свидетельство о публикации №126101003981
Рецензии