Як хочеться заозером гайнути
з'явившись у села свого в млі,
дитинства пригадати всі маршрути
йдучи на поклик рідної землі.
Як хочеться втекти лишивши трасу,
довкілля пригадавши оксамит,
блукати рідколіссям із капкасу,
смакуючи відтінків колорит.
Так манить шурхіт листя під ногами
і неймовірні запахи грибів,
бо так кортить ввібрати лісу гами,
під тихий шепіт глиці і дубів.
Як хочеться посидіти у тиші,
шукає самоту душа моя,
де вітер дуба жолуді колише,
неподалік обійстя Довбая.
Ссамотнитися мрію в безгомінні,
помандрувавши,аж до Мурашів,
щоб розчинитись в сонячнім промінні
для написання Вам своїх віршів.
жовтень 2026
О.Чубенко-Карпусь
Як хочеться заозером гайнути
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126101003981
Свидетельство о публикации №126101003981
Рецензии