4. 2 Моим зачипылянам Харьковськой обл

2-а дія. На полиці нема паляниці.

Як-то один раз під вечер в зімнюю пору приходить Остап з роботи додому, заходить до хати злющій як чорт, щось трапилось там на роботі на жінці Марії злість свою став зганять. Та все шукає'

до чого б йому причепитися,та ось на полиці нема паляниці,що ти така нікудишня кругом в тебе грязно валяється лишнє,і в хаті і там на дворі сісти ніде .мені.. Марія була біля печі і звідти сказала: "Доречі,а ти би Олену позвав не вночі убралися б , в хаті,в дворі і тут біля пічки,сиділи б на кухні і їли яєчки, любовну розмову вели. Ах ти ж невдала лахудра запалився Остап .

піймав він Марію за талію цап, роздягнену, босу тягне її на мороз, жбурляє на купу гною примерзни заднім містом до гною,і хрнен с тобою, витавати будеш весною,

стервоза ти довгоноса. А так щоб не дуже холодно було оберемок соломи під с*** підсунув дурило. Сидить Марія на купі гною дуже тремтить вся як пуп посиніла. З хати виходить мудило кожуха тримає в руках як удило. Я бачу Манюня ти роздягнена зовсім одягни ось кожуха,а,а то дуба вріжеш досрока, та слухай свого чоловіка,для чого ти посилаєш сина вночі,щоб він підглядав де я гуляв. І ще раз побачу що ходить за мною,не буде життя тобі Маня зо мною.

15.08.26 рік.