лiтнiй вiршик
Подаруй мирне, зоряне небо,
ще й надiю, i трохи сили,
бiльш нiчого менi не треба…
Пiд вiдлунням затишок срiбний,
несподiвана на двох повiсть,
закiнчився дощик дрiбний,
серед вулиць твоя загадковiсть.
Ти зi мною завжди віч-на-віч,
i в кишенi щасливий квиток
в оксамитову лагiдну нiч,
де Днiпровских хвиль закуток.
Неслухняний повiй тремтить,
чутно вiтра втомлений танок,
залишаючи в серцi опалену мить,
вже шепоче липневий серпанок…
07.10.26
Свидетельство о публикации №126100800046