Буваю я солодкою на смак,
А іноді з кислинкою буваю…
І добре розумію, чом це так,
Бо жінка, то час пристрасті у раї…
Бо жінка — невгамовність та краса,
Що стала у житті твоїм коханням,
А ще вона вулкан, а ще роса,
Наповнена нестримністю й бажанням…
Милуйся мною, поки я жива…
Чуй серця стук, тримаючи за руку…
Я іноді буваю не права,
А ще, буває, відчуваю смуток…
Ти збережи кохання на роки,
Хай доля наша всміхненою буде…
На березі спокійної ріки
Ми створимо життя свого етюди…
Де кожен погляд потаємний знак,
Що ловлю на собі й завжди чекаю,
Бо досить солоденька я на смак,
А іноді з кислинкою буваю…
(Ніка)
Серпень 2026
Буваю я солодкою на смак
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2026
Свидетельство о публикации №126100707012
Свидетельство о публикации №126100707012
Рецензии